Жанін Пендлтон і покинуті місця

Роботи Жанін Пендлтон

Нижче наведені лише деякі роботи Жанін Пендлтон, а на її офіційному сайті можна знайти сотні фотографій, розподілених по країнах, а також опис її подорожей з готовими знімками та бекстейджем.

США

Історія старого покинутого паровоза

Цей старий американський паровоз знаходиться на автостоянці. Його вага становить приблизно 235 тонн, і він приваблює увагу своїм іржавим величчям. Жанін обожнює паровози і раділа можливості включити цей об’єкт до свого маршруту під час автоподорожі по США у 2018 році. Отримавши дозвіл, вона встигла зробити лише кілька знімків, хоча хотіла б мати більше часу.

Історія старого покинутого паровоза

Паровоз побудували у 1940-х роках, і він належить до типу «Техас». Його конструкція включає два передніх колеса, десять ведучих і чотири задніх. Під час Другої світової війни дизельні локомотиви почали витісняти паровози, оскільки нові моделі вимагали менше обслуговування та персоналу. Завод, який побудував цей паровоз, закрився в 1950-х роках. У 1980-х його придбав нинішній власник і перевіз до місця зберігання, де частково відновили котел, але систему управління не ремонтували. Паровоз залишився нерухомим і чекає на свою невизначену долю, оскільки сертифікація парових машин стає все складнішою задачею.

Кладовище автомобілів VW Beetle

У глухому лісі розташоване покинуте кладовище автомобілів VW Beetle, де сотні «Жуків» і кемперів доживають свій вік. Жанін відвідала це місце дощовим весняним днем у 2018 році після отримання дозволу від власника. Це звалище, що спеціалізується на німецьких автомобілях, і, схоже, бізнес припинив свою діяльність кілька років тому.

Кладовище автомобілів VW Beetle

Більшість автомобілів на кладовищі залишаються цілими, хоча деякі деталі, ймовірно, зняли для запасних частин. Тут також можна знайти купи дверей, акуратно складених біля дерев. На додаток до VW Beetle і кемперів тут є інші моделі, такі як VW Golf, а також Volkswagen Karmann Ghia, виконані в стилі італійських дизайнерів.

Східна державна в’язниця

Східна державна в'язниця функціонувала з 1829 по 1971 роки, після чого залишалася покинутою більше десяти років. Протягом цього часу її населяли лише бездомні коти, а рослинність поступово захоплювала територію. У 1994 році в'язницю відкрили для історичних екскурсій.

Східна державна в’язниця, США

Будівля в’язниці збудована з місцевого каменю, міцного сланцю, у стилі неоготики й оточена 9-метровою периметральною стіною із замковими баштами. Вхід до в’язниці здійснюється лише через адміністративну будівлю з південного боку.

Східна державна в'язниця була першою справжньою пенітенціарною системою у світі, де акцент робився на реабілітацію ув'язнених, а не просто на їх покарання. В’язні утримувалися в окремих камерах, що дозволяло їм більше часу приділяти роздумам про свої злочини та поведінку. Наглядач щодня відвідував кожного ув'язненого для оцінки їхніх реабілітаційних зусиль.

Усі серії зі США можна переглянути за посиланням на офіційному сайті Жанін.

Чорнобильська АЕС, Україна

Реактор № 4 був одним із чотирьох на Чорнобильській АЕС, розташованій неподалік від Прип'яті. Реактори 1 і 2 були побудовані в період з 1970 по 1977 рік, а реактори 3 і 4 завершені у 1983 році. У 1986 році будувалися ще два додаткових реактори. Для розміщення працівників Чорнобильської АЕС було збудовано місто Прип'ять, і на 1986 рік його населення становило приблизно 49 000 осіб.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС проводилися пришвидшені випробування, нібито з незначним дотриманням правил безпеки. Таке нехтування разом із конструктивними недоліками реактора призвело до масштабного вибуху пари. Виниклі пожежі викинули радіоактивні хмари в атмосферу, забруднивши значну частину західної частини СРСР та Європи. Упродовж наступних тижнів багато рятувальників і працівників станції зазнали гострої променевої хвороби (на сайті Жанін інформація може відрізнятися від перевірених джерел). У грудні 1986 року реактор накрили бетонним саркофагом, щоб запобігти подальшим витокам радіації.

Чорнобильська АЕС, Україна

Термін служби саркофагу оцінювався приблизно у 20–30 років. У 2016 році завершилося будівництво нової захисної споруди (НЗС) вартістю 1,5 мільярда євро. Цей 270-метровий купол, зведений на рейках за 180 метрів від реактора № 4 Чорнобильської АЕС, є найбільшою пересувною конструкцією у світі. 29 листопада 2016 року вона завершила свій шлях по рейках, повністю накривши реактор. Нова конструкція розрахована на захист реактора впродовж приблизно 100 років.

Повна серія фотографій з Чорнобиля доступна на офіційному сайті Жанін.

“Загублене місто” Петра, Йорданія

Висічене у червоних скелях Йорданії, “Загублене місто” Петра — одна з семи чудес світу. Ці руїни, які простояли понад два тисячоліття, залишають сильне враження. Монументи й гробниці нагадують, що цивілізації виникають і зникають, а навіть найбільші міста з часом зникають.

Хто побудував Петру? — Набатеї та золотий вік Петри

Набатеї, група кочових арабів, походили з південного сходу Аравійського півострова і близько VI століття до н.е. оселилися на території сучасної Йорданії. До II століття до н.е. вони створили великий торговельний центр у Петрі, який завдяки географічному положенню опинився між Єрусалимом, Амманом, Сирією та Червоним морем. Торгівля тут процвітала, перетворюючи набатеїв на заможних торговців. Перша історична згадка про “Петру” датується 312 р. до н. е.

“Загублене місто” Петра, Йорданія

Золотий вік Петри розпочався у І столітті до н. е. і тривав до середини II століття н. е., коли місто стало важливим центром культури та торгівлі. Дохід від арабського ладану, китайського шовку та індійських спецій, що проходили через місто, швидко приваблював усе більше людей, і Петра виросла до 30 000 жителів. У цей період набатеї вирізали вражаючі монументи та створили системи водопостачання, багато з яких збереглися до сьогодні. У 106 році н. е. місто мирно перейшло під контроль Риму, ставши частиною імперії під назвою Аравія Петрея, і залишалося римським володінням понад 250 років. Цей період став важливим етапом у міжнародній торгівлі Петри.

У 363 р. н. е. потужний землетрус зруйнував багато споруд та водосховищ Петри. У цей час також активно розвивалися морські торговельні шляхи. До 700 р. н. е. Петра вже була невеликим поселенням кочових торговців і практично зникла з поля зору решти світу.

Відомі пам’ятки та споруди

• Сік – “Щілина” – Кілометровий каньйон зі стрімкими стінами понад 80 м заввишки. Це основний шлях до міста, яким проходять більшість відвідувачів.
• Ель-Хазне – “Скарбниця” – Ймовірно, набатейський меморіал або мавзолей.
• Палацова гробниця – Триповерховий фасад. Спереду велика “сцена” з широким внутрішнім двором або оглядовим майданчиком. Вважається, що це місце використовували для похорон важливих осіб або загальних церемоній.
• Ад-Дейр – “Монастир” – Набатейський храм з обідньою залою.
• Гробниця Обеліска і Трикліній Баб ас-Сік – Стара гробниця з приміщенням для сидіння чи обідів унизу.
• Набатейський театр – Незважаючи на зовнішню схожість з римським театром, насправді ця споруда набагато старіша! Довкола вирізано численні гробниці у скелях.

"Загублене місто" знаходить місце у сучасному світі

Протягом століть Петра залишалася забутою серед пісків часу, принаймні для решти світу. Вважається, що Йоганн Людвіг Буркгардт, швейцарський вчений та дослідник, “відкрив” Петру знову у 1812 році. Нині Петра є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО і вважається одним із найважливіших археологічних пам'яток світу. За оцінками, лише близько 15% Петри розкопано, тоді як ще багато залишків залишається під землею і чекає свого відкриття.

Повну колекцію фото з Йорданії можна переглянути на офіційному сайті Жанін.

Японія

Гірська школа Шізуока

Гірська школа Шізуока – це традиційна японська початкова школа, прихована в горах. Заснована приблизно в кінці 1800-х або на початку 1900-х років, вона працювала до 1970-х років і періодично використовувалася до 1990-х. Завдяки своєму віддаленому розташуванню, вона залишилася недоторканою графіті чи вандалізмом. Ця школа, відома як хайкьо (японською “руїни”), менш популярна серед інших покинутих шкіл, ймовірно, через свою ізольовану локацію.

Гірська школа Шізуока, Японія

Пошук Гірської школи Шізуока зайняв кілька годин навігації через важкодоступну місцевість, із кількома помилковими поворотами по дорозі. Команда випробувала міцність Toyota Vitz SUV, перш ніж, нарешті, знайти стежку, що веде до крутого скелястого підйому. Після годин сходження вузькими, зарослими стежками вони досягли школи, що розташувалася біля вершини гори. Ізольована, майже забута реліквія виявилася вартісною нагородою за подорож.

Парк розваг у стилі Дикого Заходу

Western Village – покинутий парк розваг у Японії у стилі Дикого Заходу, повний магазинів, ігрових автоматів і ковбойських аніматроніків, які створюють автентичну атмосферу Дикого Заходу. У середині 2010-х років в Інтернеті поширювалися чутки про знесення парку, але це було не зовсім правдою. Під час візиту в 2019 році на місці справді виявили важку техніку, проте вона там була лише для зняття старого локомотива.

Парк розваг у стилі Дикого Заходу, Японія

Парк, початково сімейне ранчо неподалік гарячих джерел, відкрився у 1970-х роках із кількома ковбойськими атракціонами. З часом він розрісся у повноцінний парк розваг з новими зонами та атракціонами, зрештою отримавши назву “Western Village”.

Засновник парку дотримувався філософії:

 Мета життя — не заробити гроші, а здійснити мрії

і його життєвою працею було розвивати парк згідно з цим баченням.

Згодом парк розширювався, і додавалися нові зони та атракціони. В останні роки відвідувачі могли орендувати сігвеї і кататися по Western Village. Іноді парк також використовували як місце зйомок для реклам та навіть фільмів. У найуспішніші часи парк відвідувало майже мільйон людей на рік.

З середини 2000-х років Western Village почав втрачати популярність. Ціни на квитки знизили, щоб залучити більше відвідувачів, проте це не допомогло врятувати парк. Існує ймовірність, що нещодавно відкриті Tokyo DisneySea та Universal Studios Japan приваблювали більше уваги. Після багаторічного дорогого розширення парк також мав значні борги. У підсумку було оголошено, що парк тимчасово закриють на ремонт. Однак насправді парк більше не відкрився і був покинутий майже на 15 років.

Повну серію з Японії можна переглянути на офіційному сайті.

Як каже сама Жанін: